Психодіагностика

Шановні батьки, вам цікаво який рівень тривожності та психічного напруження у Вашого малюка? Якщо так, тоді цей онлайн-тест саме для Вас! Переходьте за посиланням та натисніть клавішу "пройти тест" << перейти до онлайн-тесту >>

ЧИ ГОТОВА ВАША ДИТИНА ЙТИ ДО ШКОЛИ?

Для того, що б Ви змогли оцінити якість готовності своєї дитини до навчання у школі, пропонуємо Вам короткий онлайн-тест.

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЩАСТЯ

Завдяки онлайн-тесту Ви отримаєте відповіді на запитання:
 ДЕ я знаходжуся зараз?
КУДИ рухатися далі?
ЯКА дорога чекає попереду?
Проходьте тест і йдіть назустріч своєму щастю!

ЧИ ПІДДАЮТЬ ТЕБЕ 

ПСИХОЛОГІЧНОМУ НАСИЛЬСТВУ?

Онлайн-тест на визначення психологічного насильства відносно тебе з боку партнера.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ 
та соціальної адаптації Холмса і Раге

Стресостійкість - це здатність витримувати певні психофізичні навантаження та переносити стреси без шкоди для організму і психіки. Складно піддається коригуванню, якщо мова йде про реакцію на стрес. А ось стресор (джерело стресу) і / або постстрессову поведінку коригувати можна. Доктора Томас Холмс і Річард Райх (або Холмс і Раге, США) вивчали залежність захворювань (в тому числі інфекційних хвороб і травм) від різних стресогенних життєвих подій у більш ніж п'яти тисяч пацієнтів. Вони прийшли до висновку, що 151 психічним і фізичним хворобам зазвичай передують певні серйозні зміни в житті людини.

ОНЛАЙН ТЕСТ НА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРШИХ ОЗНАКІВ АУТИЗМУ У ДИТИНИ

Тут ви можете пройти онлайн-версію опитувальника M-CHAT-R, який дозволяє визначити ризик аутизму у дитини у віці 16-30 місяців. Він складається з 20 питань для батьків. Зазвичай відповіді на питання займають кілька хвилин.

ТЕСТ "БУДИНОК, ДЕРЕВО, ЛЮДИНА" (перейти)

Даний тест запропонований Дж. Буком в 1948 році і призначений для оцінки особистості випробуваного, рівня його розвитку,

працездатності та інтеграції; отримання даних, що стосуються сфери його взаємин з навколишнім світом в цілому і з конкретними людьми зокрема. Це одна з найвідоміших проективних методик. Тест призначений як для дорослих, так і для дітей. Дослідження може проводитися як в групі, так і індивідуально. Перевага віддається індивідуальному тестуванню, що дає великі можливості для спостереження.

ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА "СІМ'Я ТВАРИН" (перейти)

Даний тест є варіантом методики «Малюнок сім’ї» і використовується як для більш молодших, так і для більш старших дітей у разі потреби замаскувати мету обстеження.

Дана методика використовується для визначення рівня тривожності дитини, вивчення  взаємин з членами сім’ї, становищем автора малюнка в сім’ї; відносини домінування-підпорядкування в сім’ї (хто «головний», хто «не має права голосу»), конкретні функції, які виконують різні члени сім’ї (хто чим займається); вивчити емоційні зв’язки між членами сім’ї (хто кого більше любить, наприклад); агресивні прояви інших членів сім’ї (хто кого і як ображає).

Тест 

"Чи готова дитина до школи ?"

• Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

• Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато

дізнається й навчатися буде цікаво?

• Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

 • Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

• Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

 • Чи може Ваша дитина розповісти на пам’ять кілька віршів? 

• Чи вміє вона відміняти іменники за числами?

• Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами? 

• Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?

• Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

 • Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?

 • Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

• Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

• Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

 • Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

 • Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

 • Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

• Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

Отже, якщо їх:

15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10 – 14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть Вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя.

Тест для батьків 

"Чи готова ваша дитина до вступу в дитячий садок?"

Опитувальник призначений для батьків, які вирішують, чи варто віддавати дитину до дитячого садка. Відповівши на запитання, ви зможете побачити результат та визначитися з головними проблемними моментами, на котрі слід звернути увагу.

<< перейти до проходження онлайн-тесту>>

    ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА "КАКТУС"

Методика була розроблена в 1980-1982 рр. А. М. Пріхожан на підставі методики Amen Е. W. Renison N. (1954). 

При проведенні даної методики досліджується емоційно-особистісна сфера дитини. З її допомогою можна визначити, чи схильний малюк до агресії, наскільки вона (агресія) інтенсивна і на що спрямована. Методика «Кактус» застосовується психологами в роботі з дітьми старше трьох років, тому що необхідно, щоб малюк вмів добре тримати в руках олівець і малювати... (для детальнішої інформації, перейдіть будь ласка за посиланням натискаючи на виділений заголовок)

ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА "НАМАЛЮЙ СЕБЕ"

Методика призначена для дітей 4-9 років і спрямована на виявлення рівня самооцінки дитини. Середній час виконання завдання - ЗО хвилин.       

Стимульний матеріал: стандартний аркуш білого паперу, складений навпіл, чотири кольорових олівці - чорний, коричневий, червоний і синій.

Інструкція: „Зараз ми будемо малювати. Спочатку ми з тобою намалюємо коричневим і чорним олівцями поганого хлопчика (чи погану дівчинку в залежності від статі дитини). Чим гіршим буде хлопчик (дівчинка), тим меншим буде малюнок, тобто зовсім поганий хлопчик (дівчинка) займе дуже мало місця".

Після того як дитина скінчила малювати, дається наступна інструкція: „А тепер ми намалюємо червоним і синім олівцями гарного хлопчика (гарну дівчинку). І чим краще буде дівчинка чи хлопчик, тим більшим повинен бути малюнок - дуже гарний хлопчик (дівчинка) займе весь листок".

Перед третім малюнком дається така інструкція: „Па цьому аркуші намалюй себе. Себе ти можеш намалювати всіма чотирма олівцями".

ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА "МАЛЮНОК ДЕРЕВА"

Цей тест запропонований Ф.Гуденаф допоможе вам зрозуміти приховані особливості, страхи, сумніви, риси характеру вашого малюка, його ступінь емоційності та фантазії. 

Будь-який малюк, навіть самий непосидючий час від часу виявляє бажання щось намалювати. Скористайтеся моментом і попросіть його намалювати дерево. Будь-яке дерево, яке йому подобається. Як правило, у дитини 4-6 років (а саме на цей вік розрахований тест) подібне завдання не викликає особливих труднощів.

Надайте всі необхідні матеріали для маленького художника і спокійно, не даючи порад і не поправляючи малюнок, дочекайтеся результатів. А завершений малюнок допоможе вам зрозуміти приховані особливості, страхи, сумніви, риси характеру вашої дитини, ступінь емоційності та фантазії вашого малюка.

ЯК ЗРОЗУМІТИ ДИТЯЧИЙ МАЛЮНОК

  

    З того моменту коли дитина починає тримати в руці олівець і водити ним по сторінках зошита, малювання стає чудовим способом передачі її думок і, відповідно, їх кращого розуміння. Коли діти підростають, інтерпретувати їхні малюнки стає простіше, і ми можемо отримати дивовижну кількість інформації з їхніх творінь. Розуміння дитячих малюнків є чудовим інструментом для батьків на кожному етапі розвитку                                                  малюків.

Міні  тест «Які ви батьки?»

Позначте фрази, які часто використовуєте, спілкуючись з дитиною.
1. Скільки разів тобі повторювати!
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації...
3. Не знаю, що б я без тебе робила
4. І в кого ти такий удався?!
5. Які у тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий?!
7. Ти моя опора і помічник!
8. Ну що за друзі в тебе?!
9. Про що ти тільки думаєш?
10. Який ти в мене розумний!
11. А ти як вважаєш?
12. У всіх діти як діти, а ти...
13. Який ти у мене кмітливий!

Відповіді 1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 — 2 бали;
3, 5,7, 10, 11, 13  -   1 бал.

Підрахуйте кількість одержаних балів.
7—8 балів Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки благотворно впливають на становлення її особистості.
10—9 балів Ви непослідовні у взаєминах з дитиною.Вона поважає Вас, хоча і не завжди з Вами відверта.На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.
10—12 балів Вам необхідно уважно ставитися до дитини. Розвиток дитини залежить більше від випадковості, ніж од Вас.
13—14 балів Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між Вами і дитиною існує недовір'я. Постарайтеся приділити дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

Міні тест «Дітей виховують батьки. А батьків?»

   Часто саме батькам, спілкуючись із дітьми, доводиться стикатися із ситуаціями вибору, коли, хотіли б ми того чи ні, треба чесно й відверто (хоча би перед самим собою) відповісти на складні життєві питання, спробувати поставити себе на місце дитини або хоча б на хвилину повірити, що ви - добра чарівниця чи добрий чарівник. Уважно прочитайте запропоновані запитання. Намагайтеся відповісти на них відверто. Тест доповнить ваше уявлення про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей.

Варіанти відповідей:

А ) Можу і завжди так чиню.

В) Можу, але чиню так не завжди.

В) Не можу.

1.     Чи можете ви поставити себе на місце дитини?

2.     Чи можете ви не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину?

3.     Чи можете ви порадитися із дитиною "на рівних"?

4.     Чи можете ви повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасний принц або фея?

5.     Чи можете ви у будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

6.     Чи можете ви пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за гарну поведінку.

7.     Чи можете ви вибачитись перед дитиною у разі потреби?

8.     Чи можете ви зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї?

9.     Чи можете ви виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися?

10. Чи можете ви встояти проти дитячих прохань та сліз, якщо впевнені, що це каприз.

11. Чи можете ви завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть ранити дитину?

12. Чи можете ви розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі?

13. Чи можете ви володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе?

Порахуйте бали

"А" - 3 бали, "Б" - 2 бали, "В" - 1 бал.

  

   Від 30 до 39 балів. Дитина—найбільша  цінність у вашому житті. Ви прагнете не тільки розуміти, а й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, дотримуєтеся найпрогресивніших принципів виховання та постійної лінії поведінки. Ви можете сподіватися на гарні результати.

   

   Від 16 до 30 балів. Турбота про дитину для вас - першочергове завдання. У вас є риси вихователя, але на практиці ви не завжди буваєте послідовними та принциповими. Іноді ви дуже суворі, іноді навпаки - дуже м'які. Крім того,ви любите компроміси, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини.

   Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми із вихованням дитини. Вам бракує або знань, або бажання, прагнення зробити дитину особистістю, а, можливо, того й іншого. Радимо звернутися за допомогою до фахівців-педагогів і психологів, ознайомитися з публікаціями з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості - дуже складний та відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільше моральне задоволення.

«Кінетичний малюнок сім'ї»

запропонований Р. Бернсом і С. Кауфманом в 1972 р.

Мета методики – виявити особливості сприйняття дитиною сімейної ситуації, свого місця в сім’ї, а також її ставлення до членів сім’ї.
Процедура складається із самого малювання своєї сім’ї (дається стандартний аркуш паперу для малювання, олівець (твердість 2М) і гумку) та бесіди.

Інструкція: «Будь ласка, намалюй свою сім’ю так, щоб кожен займався якоюсь справою».

На всі уточнюючі питання слід відповідати без будь-яких вказівок. Під час малювання слід записувати всі спонтанні висловлювання дитини, відзначати її міміку, жести, а також фіксувати послідовність малювання.

Після того, як малюнок закінчений, з дитиною проводиться бесіда за наступною схемою:
1. Хто намальований на малюнку, що робить кожен член сім’ї?
2. Їм весело чи нудно?
3. Хто з намальованих членів сім’ї найщасливіший і чому? Хто найбільш нещасний?
4. Де працюють або навчаються члени сім’ї?
5. Як у сім’ї розподіляються домашні обов’язки?
6. Які взаємовідносини з усіма членами родини?

Окрім питань дитині можна запропонувати рішення кількох ситуацій для виявлення позитивних і негативних стосунків у сім’ї:
1. Уяви собі, що ти маєш два квитки в цирк. Кого б ти покликав піти з собою?
2. Уяви, що вся твоя родина йде в гості, але один з вас захворів і повинен залишитися вдома. Хто він?
3. Ти будуєш з конструктора будинок (вирізаєш паперову сукню для ляльки) і в тебе не виходить. Кого ти покличеш на допомогу?
4. Ти маєш «N» число квитків (на один менше, ніж членів в сім’ї) на цікаву кінокартину. Хто залишиться вдома?
5. Уяви собі, що ти потрапив на безлюдний острів. З ким би ти хотів там пожити?
6. Ти отримав у подарунок цікаве лото. Вся сім’я сіла грати, але вас більше на одну людину, ніж треба. Хто не буде грати?

Інтерпретація «Кіне­тичного малюнку сім'ї»

Під час інтерпретації увага звертається на наступні аспекти:

1) аналіз структури ма­люнку сім'ї (порівняння складу реальної та намальованої сім'ї, розміщення і взаємодія членів сім'ї на малюнку);

2)  аналіз особливостей малюнку окремих членів сім'ї (відмінності в стилі малювання, кількість деталей, схема тіл окремих членів сім'ї);                                             

3) аналіз процесу малювання (послідовність ма­люнку, коментарі, паузи, емоційні реакції під час ма­лювання).

1. Аналіз структури КМС

Склад сім'ї   Дитина, котра має емо­ційний добробут у сім'ї, малює повну сім'ю. Викривлення реального складу сім'ї вказує на емоційний конфлікт, невдоволення сімейною ситуацією. Край­ні варіанти представляють малюнки, в яких:

1.  Узагалі не зображені люди.

2.  Зображені люди, які не пов'язані з сім'єю. За такими реакціями найчас­тіше приховуються:

а)  травматичні пережи­вання, пов'язані із сім'єю;

б)  знедоленість, покинутість;

в)  аутизм (хворобливий стан психіки людини, що характеризується послабленням зв'язку зреальні­стю, виявляється у зосере­дженості на власних пережи­ваннях, обмеженості спілку­вання з іншими людьми);

г)  поганий контакт пси­холога з дитиною. Звичайно наявні менш виражені відхилення від реального складу сім'ї. Діти зменшу­ють склад сім'ї, «забуваю­чи» намалювати тих членів сім'ї, котрі для них емоцій­но менш привабливі, з яки­ми склалися конфліктні відносини. Якщо замість реальних членів сім'ї дити­на малює маленьких звірят, пташок, слід уточнити, з ким дитина їх ідентифікує. Найчастіше так малюють братів або сестер, чий вплив у сім'ї дитина намагається зменшити. Коли дитина малює замість реальної сім'ї сім'ю звірят, це свідчить про відкинутість, прагнен­ня до теплих емоційних у контактів. Відсутність на малюнку «Я» характерна для дітей, що відчувають ізольованість, неприйняття. Дитина не малює себе або замість сім’ї малює тільки себе. В обох випадках досліджуваний не включає себе до складу сім’ї, що свідчить про відсутність почуття спільності з членами сім’ї.Якщо на малюнку тільки «Я», це може вказувати на різний психічний зміст. Ба­гато деталей тіла, кольорів, різноманіття одягу, вели­кі фігури свідчать про несформоване почуття спільності та певну егоцентричність, а також про істероїдні риси характеру. Ма­ленькі фігури, схема­тичність, створений кольо­ровою гамою негативний емоційний фон свідчать про почуття ізольованості.

Збільшення складу сім'ї пов'язане з незадоволеними психологічними потребами в сім'ї. Це свідчить про спробу заповнити пустоти, відшкодувати брак близьких, теплих відносин, компенсувати недостатність емоційних зв’язків. Діти-одинаки часто малюють сторонніх людей. Потреба у рівноправних, кооперативних зв'язках виражається на малюнку, де, окрім членів сім'ї, намальована дитина того самого віку (двоюрід­ний брат, донька сусіда тощо). Зображення малих дітей указує на незадоволені афілятивні потреби, бажання зайняти охоронну, батьківську, керівну пози­цію стосовно інших дітей. Аналогічно можна оцінюва­ти намальованих собачок, кішок тощо.

Пошук людини, здатної задовольнити потребу ди­тини в близьких емоційних стосунках, виражається на малюнках, де, окрім батьків (або замість них), намальовані дорослі, не пов'язані з сім'єю. В деяких випадках це вказує на символічне руйнування цілісності сім'ї, помсту батькам унаслідок відчуття ізольованості, не­потрібності.

Розміщення членів сім'ї

Указує на деякі психо­логічні особливості взаємо­відносин у сім'ї. В аналізі розміщення необхідно роз­різняти, що відображає ма­люнок, суб'єктивно ре­альне (сприйняте), бажане, або те, чого дитина боїться, уникає тощо.

Згуртованість сім'ї, ма­лювання членів сім'ї зі з'єднаними руками, об'єднаність їх у спільній діяль­ності є ознаками психоло­гічного добробуту, сприй­няття інтегративності сім'ї.

Роз'єднаність членів сім'ї може вказувати на низький рівень емоційних зв'язків. Зображення чле­нів сім'ї в обмеженому про­сторі (човен, будинок тощо) може означати спробу ди­тини об'єднати, згуртувати сім'ю.

Групування членів сім'ї на малюнку іноді допомагає виділити психологічні мікроструктури сім'ї, ко­аліції. Дитина малює себе окремо від інших, коли почувається відчуженою. Відокремлення іншого чле­на сім'ї вказує на негативне ставлення дитини до нього, іноді це є ознакою загрози, що йде від нього, або малої значущості для дитини.

Відокремлення членів сім'ї об'єктами, поділ ма­люнка на комірки вказує на слабкість позитивних міжперсональних зв'язків.

Коли близьке розташування фігур обумовлено задумом помістити членів сім’ї в обмежений простір (човен, маленький будиночок і т. п.). свідчить про спробу дитини об’єднати, згуртувати родину (для цієї мети дитина вдається до зовнішніх обставин, так як відчуває марність такої спроби).

На малюнку можуть бути присутніми і вигадані персонажі, які також символізують незадоволені потреби дитини. Не отримавши їх задоволення в реальному житті, дитина задовольняє ці потреби в своїй фантазії, в уявних стосунках. У такому випадку вам слід попросити дитину розповісти докладніше про цього персонажа. У його відповідях ви знайдете те, чого їй не вистачає в дійсності.

Дитина може зобразити поблизу одного з членів сім’ї домашню тварину, якої насправді немає. Це може говорити про потребу дитини в любові, яку вона хотіла б отримати від цієї людини.

Якщо дитина малює лінію землі і розташовує людину високо від неї (людина ніби в повітрі), то це може свідчити про відірваність від реальності, схильність до фантазії, слабкий контакт з дійсністю. Також лінія основи (землі) може означати незахищеність, вона надає малюнку стабільність.

2. Аналіз особливостей намальованих фігур

Дає змогу отримати інформацію великого діапа­зону: про емоційне ставлення дитини до окремого члена сім'ї, про те, яким ди­тина його сприймає, про «Я-образ» дитини, її стате­ву ідентифікацію тощо. В оцінюванні позитивного ставлення дитини до членів сім'ї необхідно звертати увагу на такі моменти гра­фічних презентацій:

1. Кількість деталей тіла: наявність голови, во­лосся, вух, очей, зіниць, вій, лоба, брів, щік, рота, шиї, плечей, рук, долонь, паль­ців, ніг.

2. Декорування (деталі одягу, прикраси): шапка, комір, краватка, банти, кишені, ремінь, ґудзики, еле­менти зачіски, складність одягу, узори на одязі тощо.

3.  Кількість використа­них кольорів для малюван­ня фігури.

Позитивне ставлення до члена сім'ї виражається у великій кількості деталей тіла, декоруванні, викорис­танні різноманітних кольо­рів. Негативне ставлення до людини – значна схема­тичність, незакінченість його графічної презентації. Пропуск суттєвих частин тіла (голови, рук, ніг) може вказувати поряд із негативним ставленням до нього також на агресивні наміри стосов­но цієї людини.

Величина фігур дає інформацію про сприйнят­тя дитиною інших членів сім'ї і себе. Як правило, діти найбільшими малюють батька або матір, що відпо­відає реальності. Іноді співвідношення величин намальованих фігур не відповідає реальному спів­відношенню величин чле­нів сім'ї. Це пояснюється тим, що для дитини величи­на фігури є засобом вира­ження сили, переваги, зна­чущості, домінування. Як­що дитина малює най­більшою або рівною за величиною з батьками себе, то це пов'язано з:

1)  егоцентричністю ди­тини; (нездатність чи небажання людини встати на місце іншого і зрозуміти його точку зору.)

2)  суперництвом за лю­бов з матір'ю або батьком.

Значно меншими, ніж інші члени сім'ї, себе малю­ють діти, які:

а)  відчувають свою незначущість, непотрібність;

б)   потребують опіки, турботи з боку батьків.

Великі фігури малюють імпульсивні, впевнені в собі, схильні до домінуван­ня діти.

Дуже маленькі фігури вказують на тривожність, відчуття небезпеки. В аналізі особливостей пре­зентації членів сім'ї особли­ву увагу слід звернути на малювання окремих частин тіла, оскільки вони пов'я­зані з певними сферами активності, є засобами конт­ролю, пересування тощо.

Руки є основними засо­бами впливу на світ. Підняті догори руки, з довгими пальцями, часто є ознакою агресивності. Коли так малює себе дитина зовніш­ньо спокійна, то можна пе­редбачити, що її агресивні наміри придушені. Це може бути і ознакою компенсації своєї слабкості, бажання бути сильним, володіти іншими. Ця інтерпретація достовірніша тоді, коли ди­тина крім «агресивних» рук малює й широкі плечі, або інші атрибути, символи «мужності» та сили. Якщо дитина тільки собі «забу­ває» малювати руки, при цьому зображаючи себе не­пропорційно маленькою, то це може бути пов'язане із відчуттям безсилля, власної незначущості, пригнічення активності, надмірного кон­тролю. Намальовані з вели­кими руками та великими пальцями члени сім'ї вказу­ють на сприйняття дити­ною агресивності цих лю­дей. Якщо член сім'ї взагалі без рук – дитина символіч­но обмежує його активність.

Голова – центр локалі­зації «Я», інтелектуальної і перцептивної діяльності; обличчя – найважливіша частина тіла в процесі спілкування. Пропускання частин обличчя дітьми стар­шими п'ятирічного віку вка­зує на серйозні порушення у сфері спілкування, ізольо­ваність, аутизм. Якщо в ма­люванні інших членів сім'ї дитина пропускає голову, ніс, очі, брови тощо, це свідчить про конфліктні взаємини з даною люди­ною, вороже ставлення до неї.

Вирази облич мають значення тільки в тих ви­падках, коли вони відрізня­ються одне від одного. У цьому випадку можна вва­жати, що дитина свідомо чи несвідомо використовує ви­раз обличчя як засіб вира­ження, який характерний для старших. Дівчатка більше, ніж хлопчики, при­діляють увагу малюванню обличчя, що може вказува­ти на добру ідентифікацію дівчинки. У малюнках хлоп­чиків цей момент може бути пов'язаний зі стурбо­ваністю своєю зовнішні­стю, бажанням компенсу­вати свої фізичні недоліки, формуванням стереотипів жіночої поведінки.

Малювання зубів, виді­лення рота характерне для дітей, які схильні до оральної агресії. Якщо дитина так малює іншу дитину, то це часто пов'язане з почуттям страху.

Кожному віку дитини притаманні певні деталі. їх пропуск на малюнку, як правило, пов'язаний із запе­реченням якихось функцій, з конфліктом. (Наприклад, якщо дитина у 7 років не малює нижньої частини тіла, то це пов'язано із запереченням функцій нижньої частини тіла.)

Якщо дитина малює себе так само, як інші фігури тієї самої статі, то можна гово­рити про адекватну статеву ідентифікацію. Аналогічні деталі та кольори в презен­тації двох фігур (наприклад, сина й батька) можна інтер­претувати як намагання сина бути подібним до бать­ка, ідентифікацію з ним, добрі емоційні контакти.

3. Аналіз процесу малю­вання

В аналізі процесу малю­вання звертають увагу на наступні моменти:

1)  послідовність малю­вання членів сім'ї;

2)  послідовність малю­вання деталей;

3)  витирання;

4)  повернення до вже намальованих об'єктів, де­талей, фігур;

5) паузи;

6)  спонтанні коментарі підчас малювання.

Інтерпретація процесу малювання вимагає творчо­го включення всього практичного досвіду психолога, його інтуїції. Аналіз проце­су малювання часто дає найбільш змістовну, глибо­ку, значну інформацію.

На малюнку дитина зоб­ражає, перш за все, найбільш значущу, головну або найбільш емоційно близьку людину. Якщо ди­тина першою малює себе – то це пов'язано з її егоцент­ризмом як віковою характе­ристикою.

Якщо дитина більше всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе більш ретельно, прорисовуючи всі деталі, зображуючи більш яскраво, так що кидається в очі, а інші фігури складають просто фон, то тим самим вона висловлює важливість власної особистості. Вона вважає себе основним персонажем, навколо якого обертається життя в сім’ї, найбільш значущим, унікальним. Подібне відчуття виникає на основі батьківського ставлення до дитини. Прагнучи втілити в дитині все те, чого не змогли домогтися самі, дати їй все, чого були позбавлені, батьки визнають її пріоритет, першорядність її бажань та інтересів і свою допоміжну, другорядну роль.

Маленька, слабка фігурка може виражати почуття безпорадності і таким чином демонструється потреба турботи і догляду. Таке положення може бути пов’язано з тим, що дитина звикла до атмосфери постійної і надмірної опіки, яка оточує її в сім’ї (часто спостерігається в сім’ях з єдиною дитиною), тому відчуваючи себе слабкою дитина може зловживати цим, маніпулюючи батьками і постійно вимагаючи від них допомоги та уваги.

Дитина може намалювати себе поблизу батьків, відтіснивши інших членів сім’ї. Таким чином, вона підкреслює свій винятковий статус серед інших дітей.

Послідовність малю­вання фігур більш інформа­тивна у тих випадках, коли дитина в першу чергу малює не себе й не матір, а іншого члена сім'ї. Найчас­тіше це найзначніша особа для дитини або людина, до якої вона прив'язана. Коли дитина останньою малює маму, то це пов'язане з негативним ставленням до неї. В аналізі малювання перших фігур слід враховувати їх графічну презен­тацію: схематичність пер­шої фігури, недекорованість вказує на відтворен­ня дитиною значущості даної особи, силу, доміну­вання в сім'ї, але не вказує на позитивні відчуття дити­ни до неї. Якщо перша фігура намальована ретельно, декорована, то можна передбачувати, що це найулюбленіший член сім'ї, якого дитина поважає і на якого хоче бути сама схожа.

Якщо дитина спочатку малює різні об’єкти, сонце, меблі тощо і лише насамкінець зображає людей, то можна вважати, що така послідовність є своєрідною захисною реакцією, за до­помогою якої дитина уни­кає неприємного для себе завдання. Це характерне для дітей з несприятливою сімейною ситуацією, а також це може бути на­слідком поганого контакту дитини з психологом.

Повернення до малю­вання тих самих членів сім'ї, об'єктів указує на їхню значущість для дити­ни. Повернення також може вказувати на головне, домінуюче переживання, пов'язане з певними дета­лями малюнка.

Паузи перед малюван­ням певних деталей, членів сім'ї часто пов'язані з конфліктним ставленням і є зовнішнім проявом внутріш­нього дисонансу мотивів.

Витирання намальовано­го, перемальовування може бути пов'язане як із негатив­ними, так і з позитивними емоціями стосовно члена сім'ї. Якщо витирання й пере­мальовування не поліпшили результату, то можна говори­ти про конфліктне ставлення дитини до цієї людини.

Найбільш привабливого персонажа для дитини можна визначити за такими ознаками: він зображується першим і поміщається на передньому плані; він вищий і крупніший за інших; намальований з більшою любов’ю і ретельністю; інші персонажі згруповані навколо, повернені в його бік, дивляться на нього; зображений одягненим в особливої одяг; промальовано велику кількість деталей тіла.

Найменш значимий персонаж на малюнку зображується найменшим, часто схематично, малюється в останню чергу і поміщається в стороні від інших. Дитина може перекреслити його кількома штрихами або стерти гумкою. Іноді пропуск в малюнку істотних частин тіла (голови, рук, ніг) може вказувати поряд з негативним ставленням також і на агресивні імпульси щодо цієї людини.

Сильне штрихування або сильний натиск олівця при зображенні тієї чи іншої фігури видають відчуття тривоги, яке відчуває дитина по відношенню до цього персонажа. І навпаки, саме така фігура може бути зображена за допомогою слабкої, тонкої лінії.

Близьке розташування фігур, обумовлене задумом помістити членів сім’ї в обмежений простір (човен, маленький будиночок і т.д.), може говорити про спробу дитини об’єднати, згуртувати родину (для цієї мети дитина вдається до зовнішніх обставин, так як відчуває марність такої спроби).

Символи на малюнку

Бруд (звалені в купу брудні листя, брудні плями на підлозі і т. д.) – символ внутрішнього неспокою дитини через неприємні для неї момент: певна дисгармонія; дії, що викликають у неї почуття провини і т. д.

Вода, лід, дощ, зірки, холодильник і все, що стосується холоду – символ депресивного настрою в даний момент або в потенції. Про це також можуть свідчити ліжка і сплячі або хворі люди, які лежать на них (якщо дитина ідентифікує себе з ними).

Квіти і метелики – символ реального чи бажаного спокою і безтурботності.

Кульки, паперові змії – символ почуття тиску, від якого дитина намагається позбутися.

Символи агресії: дитяче ліжечко або клітка, як символ «полону», позбавлення волі, покарання (наприклад, молодший братик в ліжечку). Ще символи агресії – барабан, зброя, молот, мотика або граблі, дикі тварини (наприклад, при відвідуванні зоопарку).

Зображення небезпечних для життя предметів між персонажами (зброя, навіть іграшкова, ножиці, столові ножі і т.д.) – теж символ агресивності, існування фактора суперництва.

Ще символи суперництва: спортивні ігри або спортивне обладнання, тварини, які б’ються між собою.

Дорожні знаки – символ стримування емоцій, підпорядкування правилам, нав’язаними дитині.

Символи влади і загрози: мітла, вибивачка для одягу, пилососи, вантажівки, промислова техніка (екскаватори, крани), поїзди, величезні, навислі над головою будівлі.

Аналіз діяльності батьків

Мати:
Приготування їжі. Ця дія матері найбільш часто зустрічається і відображає фігуру матері, яка задовольняє потреби дітей.
Прибирання. Ця дія часто зустрічається у матерів, які більше стурбовані самим будинком ніж людьми в ньому. Таке малювання відображає прийнятну поведінку матері.
Прасування. Зазвичай виявляється у матерів, які занадто посилено намагаються дати дитині “тепло”.

Тато:
Домашні справи. Читання газети, оплата рахунків, ігри з дітьми є частими діями нормальних батьків.
Їде на роботу або перебуває на роботі. Зазвичай виявляєте у батьків, яких сприймають як відсторонених від сім’ї або таких, які перебувають поза нею, а не інтегрованих в неї.
Такі дії як підстригання газону, рубка дерев, різання і т.д. виявляються у “жорстких” батьків.

МЕТОДИКА “ДВА БУДИНОЧКИ”