Ігри для малечі


На дорослих зараз лежить велика відповідальність за збереження та
відновлення психіки дітей, які переживають чи пережили воєнній дії. За посиланням  можна переглянути кілька порад  які надали  Institute of Cognitive Modeling.

(<<читати далі... >>) 


У надзвичайній ситуації діти переживають стрес, страх і невизначеність. Батькам потрібно продовжувати оточувати їх
турботою та спробувати переключити їхню увагу.

У цьому буклеті автори зібрали ігри та заняття для дітей, які опинилися у незвичних для себе обставинах.(<<читати далі... >>)

Чим  зайняти дитину у сховищі 

 Психологиня Світлана Ройз поділилась ідеями, чим можна відволікти дітей в укриттях. Більшість із цих ігор підходять для бомбосховищ, де проводять ці
дні мільйони родин. Під час стресу ігри дітей можуть стати регресивними — старші можуть знову грати в ігри малюків, наголосила психологиня.
(<<читати далі... >>)

 Ігри для зняття напруження

  Тривале перебування в укриттях, розлука з родичами і друзями та переїзд із рідних місць можуть сприяти виникненню стресу в дітей.

Для зняття напруження Ви можете використовувати прості ігри які опублікував Центр громадського здоров’я з посиланням на міжнародну благодійну організацію “Save the Children

 Перед початком гри чітко поясніть правила аби малюкам було усе  зрозуміло й доступно. Усі вправи відразу робити не обов’язково, варто заглиблювати дитину в гру поступово, залежно від того, наскільки вона сама нею захоплена. 



Є чимало чудових великодніх ідей, багото з яких можна зробити всією сім'єю, долучивши до рукоділля навіть маленьких діток. Виготовлення своїми руками поробок можна супроводжувати розповідями про історію цього свята.
(<<читати далі... >>)



Дитячі досліди та експерименти в домашніх умовах


Батьки маленьких непосид можуть здивувати їх дослідами, які можна провести в домашніх умовах. Легкі, але в той же час дивовижні і викликають захоплення, вони здатні не тільки урізноманітнити дозвілля дитини, але і дозволять поглянути на звичні речі зовсім іншими очима. І відкрити для себе їх властивості, функції, призначення.
(<<читати далі... >>)


ЧИМ ЗАЙНЯТИ МАЛЕЧУ ВДОМА?
(перейдіть за посиланням)
Цікаві ігри для дітей віком від 3 до 5 років
Дошкільний період у житті дитини — найсприятливіший для дитячих ігор. Під час гри з малюком ви отримаєте найдорожчі
емоції, спостерігаючи, як дитина стає спритнішою, як збагачується її словниковий запас, як швидко проходить соціалізація...  Крім того, спілкування з батьками — дуже важливий процес у вихованні дітей. Навіть найцікавіша іграшка не замінить дитині вашої уваги! 
У статті Ви прочитаєте про прості, але цікаві ігри, які допоможуть Вам провести весело час разом з малюком на вихідних! 


РОЗВИВАЮЧІ ОНЛАЙН ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ 

РОЗВИВАЮЧІ ІГРИ ЗА КАТЕГОРІЯМИ

ІГРИ НА ЛОГІКУ

ЛОГІЧНІ ІГРИ ОНЛАЙН

(перейдіть за посиланням)



Ігри для дітей, 
які допоможуть відчути власне тіло 
Психолог Анна Луньова, у своїй роботі часто зустрічає дітей із порушенням відчуття меж власного тіла, просторової орієнтації. Часто це діти, які пережили різні травматичні події. Інколи це діти, які не мають вибудуваних чітких психологічних меж.
В таких випадках необхідно починати працювати з тілом, з побудови «фізичних» меж.Нижче наведені ігри, які психолог використовує в роботі зі своїми маленькими клієнтами. Вони і справді працюють!
1. Зав’яжіть дитині очі і почніть доторкатися до різних частин тіла. Дитина повинна зрозуміти, і назвати місце, куди ви торкаєтесь.
2. Ця гра схожа з попередньою, відмінність лише в тому, що вам треба взяти в руки два олівця. Торкайтеся до різних частин тіла: губи, руки, ноги, вуха, спина, ступні і т. д.  то одним, то відразу двома олівцями. Дитині необхідно вгадати, скільки ж їх вона відчуває на тілі. У деяких місцях де два, малюк буде відчувати тільки один, і тоді ви потихеньку розводите їх в сторони, поки дитина не зрозуміє, що їх точно два.
3. Ця гра розвиває ще і дрібну моторику, адже відбувається з використанням прищепок. Кріпіть прищепки на одяг дитини, називаючи при цьому різні частини тіла. Дитині необхідно позбутися всіх прищепок. Потім поміняйтесь місцями і тепер завдання дитини самостійно назвати різні частини тіла.
4. Автопортрет у натуральну величину гарно сформує уявлення про контури, фізичні межі власного тіла. Для цієї вправи знадобиться великий аркуш паперу (або частина шпалер), олівці, фломастери, фарби і велика кількість різноманітного оздоблювального матеріалу. Завдання: дитина лягає на папір, а ви обводите її по контру тіла. Після цього надається інструкція створити «Образ самого себе», тобто до «тіла» можна домалювати різні органи, розфарбувати як завгодно, «одягнути» в намальований одяг.
5. Наступна гра навчить дітей правильно співвідносити пропорції обличчя. Просто роздрукуйте фотографію дитини на аркуші А4, половинку заклейте білим чистим папером і дайте їй домалювати свою другу половинку обличчя.
6. Ця гра розслабить дитину. Візьміть олівець і почніть малювати на спині дитини різні зображення. Дитина повинна вгадати, що ви намалювали. Потім поміняйтесь місцями.
7. Різноманітні естафети неодмінно розвинуть координацію рухів та вміння балансувати власним тілом. Можна переносити круглі предмети ложкою чи на тарілці, котити м’ячики, обводити різні перешкоди і т. д.
Крім цих ігор, дуже допомагає інтерактивна книга «Моє дивовижне тіло», де в ілюстраціях, з віконцями-вкладками дітям цікаво зображені різні органи.
Дитячий практичний психолог,
ведуча психологічних груп для дітей і підлітків
Луньова Анна
Джерело: 

Що таке гра для дитини? Звичайно ж – розвага! Але не тільки! Гра для дитини, насамперед – це діяльність, яка надає можливість розвитку та пізнання навколишнього світу.
Дуже часто як батьки, так і педагоги використовують ігрову схему при вихованні дитини. Ця схема працює на інтуїтивній основі, проте психологи вирізняють деякий напрямок психологічних ігор, які цілеспрямовано допомагають зрозуміти ту чи іншу сторону характеру дітей різної вікової категорії. 

Ігрові дії для дітей є як фізичними та інтелектуальними, так і психологічними. Загалом, всі розваги націлені на одне: допомогти дитині адаптуватися в соціумі та суспільстві. Навіть примітивні на перший погляд «доньки-матері» закладають базову основу орієнтації в суспільному середовищі.
Як батьки, так і педагоги або вихователі, беручи участь в ігровому житті дитини, можуть виявляти по ходу проведення тієї чи іншої розваги схильність дітей до чого-небудь, таланти або здатності малюків.
Саме завдяки іграм кожна дитина не тільки ступає на шлях адаптації до соціуму, але й приймає суспільство, в якому живе, отримує своєрідний досвід. Гра допоможе хлопчикам та дівчаткам освоїти життєві правила, відчути себе у суспільстві особистістю.
Крім того, що через гру дітлахи мають змогу пізнавати навколишнє середовище, вони також  мають змогу більш розкрити свій внутрішній світ.
Але ж головне – не перестаратися, виховуючи свою дитину. Почуття міри в психології можна назвати пріоритетним.
Психологічні ігри для діток спрямовуються на те, щоб розвинути пам’ять, реакцію, увагу, уяву, музичний слух, кмітливість. Такі ігри зазвичай допомагають виявленню лідера в колективі дітей. Також, такий тип ігор допоможе в згуртуванні колективу, особливо на перших порах знайомства та адаптації дітей одне до одного. Психологічна гра спрямована на те, щоб дитина могла не тільки подолати сором’язливість, але й навчитися впевненості у собі та своїх діях.
У чому ж переваги саме психологічних ігор? Це дуже просто! Діти із задоволенням приймають правила гри та із захопленням беруть у ній участь, при цьому не підозрюючи, що саме в цей момент відбувається момент виховання.
Ось приклад деяких видів психологічних ігор для дітлахів.

Джерело: http://www.ab-lingvo.org.ua


10 новорічних ігор для дітей: 
влаштуй дитині свято       
Кожна дитина з нетерпінням чекає новорічних свят не тільки через подарунки, а й з-за веселих ігор та конкурсів, які влаштовують батьки. Особливо ігри та конкурси потрібні якщо у вас в будинку збереться ціла компанія діточок, яких потрібно якось розважати. І напередодні новорічних свят ми вирішили розповісти вам, які ігри на Новий рік для дітей можна придумати. (переходьте за посиланням)

15 ідей для ігор: 
чим зайняти дитину на вулиці
Чудова тепла погода дозволяє гуляти, хоч цілий день, однак хочеться, щоб дитяче дозвілля було активним та цікавим водночас, а якщо дитину можна “зайняти”  на довго, це взагалі чудово. Пропонуємо підбірку ідей, що допоможуть захопити малюка цікавою граю. Граємося і розвиваємося (<< читати далі... >>) 

Літні розваги для дітей - 60 незвичайних ідей дитячого дозвілля

Зробіть все, щоб діти не сиділи годинами перед телевізорами. Вони повинні рухатися! В умовах квартири це зробити складно, за винятком гри в «піжмурки», але її і не назвеш особливо рухливою. Вирушайте у двір!
Накресліть класики і навчіть дитину і її друзів цій простій грі.
Скористайтесь хорошою можливістю перезнайомити дітей, коли багато друзів, то ситуація – дитина не знає, чим зайнятися – виключена.
Пограйте з дітьми в м’яч, нехай побігають наввипередки і позмагаються у стрибках на скакалці. Навчіть грати в «Вибивного», «Догонялки» і в «Море хвилюється раз», влаштуйте міні – чемпіонат з волейболу та футболу. І нехай, не все у малюка поки ще виходить – головне, що Ви разом з дитиною і їй не нудно з Вами! Навіть, якщо з погодою не пощастило, то все одно проведіть літній вечір з дитиною, навчіть її гімнастичним вправам, які реально можна робити в квартирі.
Літні ігри та заняття для дітей.
1.           Наші улюблені сонячні зайчики.
2.           Спостерігайте разом з дитиною як проростають насіння.
3.           Вінки з польових квітів.
4.           Влаштуйте водний бій, використовуючи пластикові пляшки, попередньо зробити дірки в кришці.
5.           Слухайте спів птахів.
6.           Робіть струмочки, рийте канали і пускайте тріски.
7.           Робіть курінь з гілок.
8.           Спостерігайте за сходом і заходом.
9.           Спостерігайте за хмарами і фантазуйте, на що вони схожі.
10.       Ловіть вітер, за допомогою флюгера або пакетів.
11.       Пускайте саморобного змія.
12.       Робіть лялечок із кукурудзи, восьминогів з кульбаб.
13.       Сходіть на риболовлю, за грибами і ягодами.
14.       Робіть секретик, намалюйте карту до нього.
15.       Посидіть біля багаття і посмажте хліб, сосиски або сало на прутиках.
16.       Зробіть замок з піску.
17.       Дуйте в порожню пляшку.
18.       Пограйте з тінню, спробуйте наступити на тінь сусіда, наздогнати свою тінь.
19.       Кидайте каміння в калюжу, «поміряйте» глибину калюжі походивши по ній.
20.       Посвистіть через стручок акації.
21.       Полазьте  по деревах, зробіть будиночки на дереві.
22.       Дивіться на все через кольорові скельця.
23.       Скачіть через скакалку, резинку.
24.       Пограйте в класики, їстівне-не їстівне.

Коли на дворі йде дощ: тихі ігри вдома

Холодно-гаряче
Грати можна в кімнаті. Один з учасників виходить за двері, а решта дітей ховають який-небудь предмет і звуть ведучого. Його завдання - знайти цей предмет, а решта гравців повинні підказувати йому де знаходиться цей предмет словами - «Холодно», «Гаряче», «Тепло», «Дуже гаряче». Як тільки ведучий наближається до предмета - треба говорити - «Тепліше», віддаляється - «Холодніше» .
Море хвилюється раз…
Обирається ведучий. Він відвертається від інших і вимовляє віршик (поки він каже, всі гравці хаотично рухаються).
Море хвилюється раз,
Море хвилюється два,
Море хвилюється три,
Морська фігура на місці замри!
Гравці завмирають, зображуючи "морські" фігури. Ведучий підходить до будь-якого гравця, доторкається до нього рукою - гравець зображує, кого саме він показує. Завдання ведучого - відгадати, що це за фігура.
Якщо гравець зображує не схоже, він стає водою на наступний етап. Звичайно, іноді ведучий і сам спеціально "засуджує" якогось гравця, але тоді можна вирішити спірне питання колективно. Було ще ускладнення до правил: якщо який-небудь гравець ворушився чи сміявся під час "виступу" іншого, то він ставав водою.
Загадуються також: звірина фігура,  Пташина фігура, Клоун-фігура,  Робоча фігура, Божевільна фігура і  так далі, на що фантазії вистачить:)))
Камінь, ножиці, папір
Гравців повинно бути двоє. Спочатку потрібно запам'ятати 3 знаки, які можна зобразити рукою.
Камінь - кулак,
Папір - розпрямити долоню,
Ножиці - виставити 2 пальці.
тепер грають вимовляють - «Камінь, ножиці, папір» і складають рукою якийсь знак, а потім з'ясовують, хто переміг.
Принцип такий:
Папір слабкіше ніж ножиці, бо вони її ріжуть;
Камінь слабкіше ніж папір, тому та його накриває;
ножиці слабкіше ніж камінь, бо він може їх розбити.
Зіпсований телефон
Обирається ведучий, інші діти сідають на лавочку. Ведучий дуже тихо на вушко говорить першому гравцю якесь слово. Той передає наступному гравцеві, і так до останнього учасника. Потім ведучий запитує в останнього гравця, що він почув, якщо той говорить правильно, значить телефон справний, а якщо ні - запитують у кожного гравця (починаючи з кінця), що він почув. Той, хто зіпсував телефон і стає новим ведучим.
Здогадайся – що це?
Дуже весела гра, брати участь можуть і дорослі.
Вибирається ведучий. Він задумує який-небудь предмет, пише його на папірці, а потім намагається зобразити його мімікою і жестами, решта учасників, намагаються здогадатися про що йде мова. Хто першим здогадався - стає новим ведучим (або отримує приз).
Гра у фанти
Кожна дитина складає в загальний кошик по 1 своєму предмету. Обирається 2  ведучих (в кошику їх речі теж повинні бути). Один з ведучих стає спиною до кошика, а другий виймає який-небудь предмет і питає у нього: «Що робити тому, кому належить цей предмет?». Ведучому потрібно придумати завдання, яке потрібно виконати власнику цієї речі. Не можна забувати, що цим господарем може бути і він сам.
Ладушки
Учасників повинно бути двоє. Вони сідають за стіл один навпроти одного. Перша дитина кладе руки на стіл долонями вгору, другий тримає руки долонями вниз. Другий гравець швидким рухом намагається доторкнутися своїми долонями першого. Якщо йому вдалося доторкнутися до долоньок товариша, то гравці міняються ролями.
Плутанина
Цікаво коли грають багато дітей. Один з них відвертається, а решта беруть один одного за ручки - ланцюжком і не відпускаючи рук починають заплутуватися. Можна проходити під руками сусідів, переступати через них. Коли все готово, ведучий повертається і намагається розплутати учасників, руки гравців при цьому не розмикаються. Потім обирається новий ведучий і гра триває.
Їстівне-неїстівне
Обирається ведучий, інші учасники сідають на лавицю. Ведучий по черзі кидає кожному гравцеві м'ячик і одночасно називає який-небудь предмет. Якщо предмет їстівний - м'ячик потрібно зловити, якщо ні - відбити. Хто помилився, стає на місце ведучого.
Так чи ні
Обирається ведучий, він загадує слово. Це може бути предмет, людина, фрукт, тварина. Інші гравці намагаються відгадати загадане слово, задаючи ведучому питання, на які він повинен відповідати: «Так» або «Ні». Якщо він не може дати точної відповіді, то каже: «Не знаю». Хто відгадає слово - той стає ведучим.

                                    Джерело: https://ditvora.com.ua 


Великодні ігри: ігри, в які грають на Великдень дорослі і діти.
Як відомо, Великодню передує тривалий піст, протягом якого християни повинні утримуватися від вживання м'яса, молока і яєць. І якщо зараз питання «тримати пост чи ні?» людина вирішує для себе сама, то раніше це було обов'язковою частиною життєвого укладу, чому сприяла і підтримка з боку держави. Наприклад, в дореволюційній Росії під час особливо суворих тижнів Великого Посту - першого і останнього, закривалися питні заклади, припинялася торгівля м'ясом, скасовувалися бали та інші розваги.
Картинки по запросу великодні ігриІ, звичайно, православні люди з нетерпінням чекають цього Великого свята, починаючи готуватися до нього заздалегідь. Протягом майже усього Страсного тижня - з понеділка до четверга. У понеділок-вівторок розфарбовували яйця, в середу-четвер пекли паски, а в суботу освячували великодні страви у церкві. Страви з освяченими пасками, яйцями завжди ставили в центрі святкового столу. 
Звичайно, фарбували яйця! Яйця фарбувати було прийнято тільки в червоний колір, але в наш час політ фантазії цим не обмежується - можливо, тому що особливий святковий настрій створює не тільки страва з різнокольоровими яйцями, а й сам процес їх розфарбовування. Яйця, пофарбовані в один колір, називалися крашанками; якщо на загальному кольоровому тлі позначалися плями, смужки, цяточки іншого кольору - це була крапанка. Ще були писанки - яйця, розфарбовані від руки сюжетними або орнаментальними візерунками. 
Великдень характеризується цілим рядом звичаїв, які увійшли в побут як ігри, святкові розваги. Більшості відомий звичай биття яєць на Великдень. Гра зовсім проста: один тримає в руці яйце носиком вгору, а інший б'є його носиком іншого яйця. Той, у якого яйце залишається цілим, продовжує гру вже з іншим учасником. 

ІГРИ з дітьми ПІД ЧАС ХВОРОБи


Усі діти хоч іноді, але все-таки хворіють. І цей час стає справжнім випробуванням для батьків, тому що діти від природи активні й непосидючі. Вони постійно не тільки рухаються, але й перебувають під враженням. Якщо доводиться лежати в ліжку й дотримувати режиму, то матусі й татусеві дістається чимало примх і невдоволень. Крім того, дитина, у якої поганий настрій, яка постійно скаржиться й ниє, навряд чи швидко одужуватиме. Отже, завдання дорослих — розважити малюка, якщо він змушений дотримувати постільного режиму, поліпшити його настрій, вселити позитив і запевнити у швидкому одужанні, зробити так, щоб
малюк так погано не почувався. А ще — провести час разом з дитиною, адже батьки настільки заклопотані, що мають мало можливостей спілкуватися іншим часом. Що найголовніше для дитини під час хвороби? Поменше розмірковувати про неї і щоб час минав швидше. І неважливо, удома перебуває малюк чи в лікарні. Є діти, які самі невтомно придумують гри, але все-таки більшості потрібна допомога дорослого. Тож, шановні мами й татусі, вмикайте свій творчий моторчик — і гайда! Ваше завдання — прискорити одужання!
Гра «Кораблики»
Ігри можуть допомагати в лікуванні. Наприклад, за різноманітних дихальних захворювань дуже корисні спеціальні вправи із затриманням дихання або довгими видихами. Однак просто виконувати вправи дуже нудно. Значно цікавіше використовувати їх у грі. Візьміть тазик з водою, разом з дитиною виготовте із паперу пари корабликів. До кожного кораблика прикріпіть прапорець певного кольору, щоб кораблики можна було відрізнити один від одного. Гра полягає в тому, щоб за допомогою подиху кораблик дістався від одного берега до протилежного. Заздалегідь можете підготувати кольорові оцінки, щоб було зрозуміло, куди повинен приплисти кораблик. Якщо ви вважаєте, що це дуже легке завдання, то ви помиляєтеся. Кораблики можуть стикатися, плисти не туди, куди потрібно. Ця вправа відмінно тренує видих.
Гра «Кумедні чоловічки»
Набридло гратися з корабликами, а дихальні вправи все одно потрібно робити? Беремо звичайні повітряні кульки. Фантазуючи, будемо робити смішні обличчя. Що нам знадобиться? Повітряні кульки різної форми, маркер, яким можна малювати на кульках. Можете використовувати наклейки у вигляді очей або взяти кольоровий папір, що клеїться, і самостійно вирізати очі, ротики, квіточки тощо. Для того щоб виготовити з кульки смішного чоловічка, його потрібно надути. Ця вправа для видиху. Ви можете домовитися, що зараз надуватимете кульки короткими «подихами», потім довшими й, нарешті, найдовшими.
Ігри в «Слова», «Міста» і просто загадки
Ігри, які не потребують жодних спеціальних матеріалів, активності й зусиль, але водночас надовго захоплюють дітей. Із дітьми старшого віку можна пограти в «Міста», малюкам більше стануть у пригоді «Слова». Крім з користю проведеного часу, за допомогою цієї гри ви зможете розширити кругозір дитини, потренувати її фонематичний слух. Правила цих ігор прості: потрібно назвати наступне слово на ту літеру, на яку закінчилося попереднє. Можете підготувати загадки з інтернету й загадувати їх одне одному по черзі. А можете самостійно придумувати загадки, щоб було ще веселіше.
Гра «Бурхливі гейзери»
Награлися кульками, та й кораблики вже набридли? У нас є ще ідеї, що будуть не менш цікавими для малюка. Візьміть будь-які склянки, наливайте в них воду. Ще вам знадобляться трубочки для коктейлю. Якщо дути в трубочки, то незабаром бульбашки утворять у стаканчиках справжні водяні гейзери. Така гра також тренує видих.
Гра «Гучні язички»
Наостанок скористайтеся смішними сопілочками з язичками, що продаються в наборах для дитячих свят. Потрібно не просто дути, а, наприклад, грати якусь певну просту й знайому мелодію: «В траве сидел кузнечик…», «Антошка», «Жили у бабуси два весёлых гуся».
Гра «Зарядка лежачи»
Від тривалого лежання в дитини може стомлюватися спина, німіти ніжки. Щоб поліпшити настрій і потренувати м’язи, улаштуйте дитині зарядку лежачи. Робити її неважко, адже вона майже така сама, як і звичайна зарядка, тільки вправи виконують у положенні лежачи. Наприклад, ви можете попросити дитину піднімати й опускати ручки, згинати їх і розгинати, крутити головою, піднімати ноги вгору разом і по черзі.
Гра «Велосипед»
Щоб тренувати ноги під час лежання (а іноді воно буває, на жаль, досить тривалим), улаштуйте таку гру. Покажіть дитині кілька рухів ногами в положенні лежачи: «велосипед» (потрібно крутити уявлювані педалі), «ножиці» (слід рухати ногами, начебто ножицями), «драбинка» (рухати ногами по черзі, начебто йдеш по сходах). Чергуйте вправи, швидко змінюючи команди. Так ви потренуєтене тільки м’язи дитини, але й увагу.
«Чаювання», «Гараж», «Салон краси», «Паперові ляльки» і «Солдатики»
Звісно, дитина може й сама погратися з іграшками. Але значно цікавіше, якщо ви разом придумаєте сюжет гри й пограєте вдвох. Наприклад, улаштуйте лялькове чаювання, якщо у вас дочка. На ліжку розміститься столик зі стільчиками, а вже придумати, хто з ляльок до кого завітав на гостину і чому — надайте можливість дитині. Із хлопчиками цілком можна організувати справжній гараж, куди заїжджатимуть автомобілі, або влаштувати повномасштабний бій між арміями солдатиків, використовуючи постіль як повноцінний рельєф місцевості. Дівчатка дуже люблять гратися паперовими ляльками. Намалюйте паперову лялечку на картоні, а потім улаштуйте фабрику з виготовлення паперової одежі. Стануть у пригоді модні журнали, звідки можна запозичити ідеї фасонів. Щоб дочці було зручно, запропонуйте їй малювати на твердій підставці.
Гра «Морський бій», а також «Хрестики-нулики», «Шибениця» та інші
Усі ігри, у які можна грати, не бігаючи й не стрибаючи, стануть у пригоді для тимчасового постільного режиму. Якщо дитина вже знає літери, цифри й уміє рахувати, можете грати кілька партій у «Морський бій» або відгадувати слова в грі «Шибениця», коли в загаданому слові відомі тільки початкова й остання літери.
Гра «Ляльковий театр під ковдрою»
Насправді ми просто використовуємо ковдру, щоб зробити з неї ширму для нашого лялькового театру. Ще нам стануть у пригоді будь-які іграшки, що зможуть виконувати роль акторів театру. Можете розіграти казки, що подобаються дитині. Головне, щоб вони були простими й ви могли грати діалоги з малюком.

Сидіти вдома з хворою дитиною, яка постійно кашляє, сякається і вередує - справа не з легких. Вимушений постільний режим малюка - справжня каторга для всіх членів сім'ї. Тут можуть допомогти тільки гра.
                    ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ЩО ХВОРІЮТЬ  


ІГРИ  НА  КУХНІ

Три каструльки
Знайдіть три каструльки або мисочки різного розміру і запропонуйте дитині вкладати їх одну в іншу. Повірте, дитина може займатися таким заняттям досить довго. За допомогою такої гри малюк зможе навчитися порівнювати розміри.
Веселі макарони
Макарони іноді бувають різноманітних форм. Знайдіть коробочку, в яку з кожної пачки Ви будете відсипати по 10 макаронин різної форми. Настане час, і Ви дасте їх маляті. Макарони з дірочкою можна нанизувати на нитку та робити з них намиста і браслети. Потім малюк із задоволенням розфарбує їх. Із дрібних макаронів можна виготовити веселе панно, намазавши попередньо клеєм аркуш паперу.
Малюємо шоколадом
Розтопіть на вогні плитку шоколаду, перелийте його в чашку, нехай захолоне, щоб був теплим і ще рідким. Дайте малюкові велику мілку тарілку та запропонуйте помалювати шоколадом. Не страшно, що дитина забрудниться, нехай малює пальчиками. Пальчики, між іншим, так смачно облизувати!
М’якушки із хліба
У дитинстві кожний із нас хоч раз ліпив із хліба. Мама сварила за це, тому що раніше вважалося, що хлібом гратися не можна. Але діти все одно граються. Так навіщо ж забороняти? Достатньо просто вимити руки і ліпити чоловічків або конячок собі на втіху. А потім все це можна з’їсти.
Попелюшка
Згадайте, як страждала бідна Попелюшка, перебираючи крупу. Але Ви — не зла мачуха, тому запропонуйте дитині не мішок, а невелике блюдце, на якому змішані горох, рис і гречка, кавові зернятка і макаронини. Попросіть допомогти Вам їх перебрати. Це не тільки гра, але й тренування для маленьких пальчиків. Дорослішим дітям завдання можна ускладнити і запропонувати зробити те ж саме за допомогою негострого пінцета. А ще п’яти-шестирічні дітлахи за заздалегідь намальованим або вирізаним контуром за допомогою тих же круп можуть створювати приголомшливі картинки-аплікації. Для основи в цьому випадку краще брати товстий картон, а клеєм нехай буде клейстер із крохмалю або борошна.
Рецепт готування клея з борошна або крохмалю:
1 столову ложку борошна або 1 чайну ложку картопляного крохмалю розчиніть у невеликій кількості холодної води. Закип’ятіть півсклянки води і додайте, ретельно перемішуючи, заздалегідь розведені борошно з водою, у киплячу воду.
Відкрий рота, закрий очі
Поки малюк не бачить, приготуйте шматочки різних овочів, фруктів, інших ласощів. Попросіть малюка заплющити очі. Нехай він із заплющеними очима за смаком визначить, що Ви йому запропонували,— це може бути шматочок банана або морквини, огірка, лимона і навіть часнику. Нехай дитина спробує за смаком відрізнити білий хліб від чорного, мармеладку від шоколадки.
Картопляні печатки
Візьміть 2–3 картоплини, розріжте їх навпіл. Потім на зрізі зробіть які-небудь геометричні фігури, наприклад, квадратики, кружечки, трикутники. Якщо зможете, виріжте складніші фігурки — пички, тваринок. Заздалегідь приготуйте кілька кришечок із різними фарбами та аркуш цупкого паперу. Запропонуйте дітям «друкувати» картоплею різноманітні картинки.
Бублик із начинкою
Покладіть перед дитиною справжній бублик і запропонуйте на вибір побільше різних продуктів, попередньо дрібно порізаних,— шматочки сиру, кружечки огірка, морквини. Завдання малюка — заповнити серединку бублика їжею. Дитина із задоволенням буде цим займатися. А потім з’їсть бублик з апетитом.
Солодка казка
Головне — не проґавити момент, коли дитина виявляє цікавість до кухні та всього того, що там відбувається. Спробуйте в один із похмурих дощових днів пограти з нею в солодку казку. Це чудова розвивальна гра, за допомогою якої малюк отримає поняття про форму, розмір, обсяг. А ще він стане творцем і учасником цікавої казкової історії, із задоволенням поласує печивом власного приготування. У Вас є формочки для випікання печива? Немає? Тоді купіть, причому бажано, щоб за їх допомогою Ви змогли випікати справжніх казкових героїв: зайчиків, ведмедиків, сонечко, зірочки, баранчиків, чоловічків. Дитина обов’язково повинна бути не просто спостерігачем, а учасником процесу: змішувати продукти, місити тісто, вирізати його формочками. От тільки із гарячою піччю знайомити поки зарано, тут головна роль належить мамі.
Дитяче кафе
Зовсім не обов’язково вести дітей до сучасного кафе. Можна влаштувати його вдома. Домовтеся з малюком, кого Ви покличете до Вашого кафе. Придумайте назву: наприклад, кафе «Сонечко» або «Зайчик». За допомогою формочок допоможіть юному кулінарові вирізати гарні шматочки хліба, потім покладіть на них ягоди з варення, овочі, скибочки сиру або шинки. Нехай малюк розіллє сік у маленькі чашки. Разом накрийте красиво стіл і запросіть гостей до столу. Покажіть дітям, як правильно користуватися столовими приладами, серветкою. Під час такої гри Ваш малюк навчиться красиво їсти, шанобливо ставитися до їжі, допомагати мамі і ділитися з оточуючими. Граючи в «кафе», можна навчити малюка порівнювати предмети різної форми і розміру.

Джерело: http://4mamas-club.com

ЗИМОВІ  ІГРИ  ДЛЯ  ДІТЕЙ


Пам’ятаєте в дитинстві це чудове відчуття, коли, прокинувшись, раптом виявляешь, що все навкруги стало білим? Намагайтеся, щоб і ваші діти отримували задоволення від зими, тому як можна раніше поясніть їм, що коли випав сніг, це зовсім не означає, що вони повинні залишатися вдома – але, звичайно, для прогулянок у них має бути відповідний верхній одяг, щоб вони не замерзали і завжди залишалися сухими.
Такі речі, як куртки, непромокальні штани, шапки і чоботи, цілком можна купити в магазинах, і бажано не в єдиному екземплярі. Коли перший комплект одягу намокне і діти почнуть замерзати, допоможе запас сухого одягу, щоб, перепочивши, вони знову могли бігти на вулицю. Особливо корисно мати коробку перчаток і рукавиць. Не пошкодуйте грошей на такий самий теплий одяг і взуття для себе і вирушайте грати разом з вашою дитиною.
Катання з крижаної гірки і на санках
Санки і сніг так само нероздільні, як морозиво і вафельний стаканчик. Придумайте різні кумедні способи катання. Кататися з гірки можна не тільки на санках – для цієї цілі чудово підходять, наприклад, шини від автомобілів, а також дуже добре ковзає з гори, дозволяючи розвивати пристойну швидкість, шматок лінолеуму.
А ще можна зробити своєрідний тобогган. Для цього треба взяти великий шматок картону і розрізати його таким чином, щоб залишалося досить багато місця для сидіння, передній кінець підняти і загорнути, щоб дитині можна було вхопитися за нього. Це зовсім легенькі «санки», і дитині з приятелями не важко віднести їх до найближчої гори, де вони зможуть по черзі покататися. А коли ці санки або діти промокнуть так сильно, що вже не можна буде кататися, «тобогган» можна відправити у найближчий сміттєвий бачок і з вільними руками весело бігти додому, граючи в сніжки.
Ангели
Мабуть, немає жодного дорослого, який в дитинстві не грав би в снігового ангела. Покажіть дитині, як треба впертися в землю, щоб потім повалитися в сніговий сугроб і плескати в снігу руками і ногами, наче летиш; сніг обліпить малюка, і його одяг буде білосніжно-ангельським, а руки стануть схожі на крила. Потім допоможіть дитині обережно встати, не зруйнувавши її «ангельську» форму. Сніг, що тільки-но випав – прекрасне пухнасте ложе, і дітлахи люблять, лежачи на ньому, як би парити в свіжості сонячного зимового дня.
Якщо гра в ангелів вже не в новинку вашій родині, спробуйте створити з дитиною інші снігові образи, що нагадують різних тварин. Можливо, ваш син зможе збагнути, як лягти на один бік і зігнути руку так, щоб слід від нього був схожий на слонячий хобот, або дитина може стати в снігу на карачки і уявити, що це не її, а кінські ноги в снігу, а сама вона – конячка.
Снігові творіння
Ліпити сніговиків – це звичайна справа. А от чи робите ви снігуроньок, маленьких снеговичків, снігових собак, котів чи черепах? Цим добре зайнятися, якщо у творчому процесі бере участь кілька людей, ось тоді можна виліпити снігове сімейство або цілий зоопарк снігових мешканців
Якщо вам хочеться, щоб люди, що проїжджають повз вас, ще більше захоплювалися вашим творінням, то причепуріть ваших сніговиків. Шапка і шарф цілком традиційні прикраси для сніговиків, а що ви думаєте про те, щоб пов´язати вашій Снігуроньці на голову хустку або надягти великий дамський капелюх? Можливо, їй пасуватимуть кухонний фартух і дерев´яна ложка. Якщо ви любите ходити по магазинах, то купіть кілька недорогих речей спеціально для того, щоб використовувати їх для ваших сніговиків після наступного великого снігопаду. Якщо ви граєте в снігу з дуже маленькими дітьми, робіть снеговички теж маленькими, щоб не втомити дитину.
А ще ви можете спробувати зробити черепаху, для цього потрібно виліпити зі снігу куполоподібну форму, що нагадує панцир черепахи, і приробити до неї чотири маленькі ніжки, голову і хвіст.
Снігові скульптури
Зі снігу можна виліпити не тільки сніговиків. Підкажіть своїй дитині, що сніг такий же матеріал для ліплення, як і пластилін, і глина, який можна використовувати для створення різних істот і предметів.
За допомогою кухонних формочок, пластикових коробочок від продуктів і горщиків всіх розмірів можна виліпити форми різної конфігурації, потім скріпити їх. Маленькі кульки зі снігу добре з´єднуються між собою за допомогою
паличок або зубочисток, і таким чином з них виходять різноманітні скульптури. Покажіть своїй дитині, як сполучати фрагменти його скульптурного твору «сніговим клеєм”, тобто обризгуючи їх водою. Якщо сніг пухнастий і розсипається, діти можуть додати до нього води або покласти зроблені формочки в морозильник на кілька годин, щоб дати їм затвердіти.
А ще ви з дитиною можете влаштувати сніговий бенкет для птахів. Зробіть чашечками снігові тістечка і прикрасьте їх справжнім замороженим пташиним кормом.
Рукавичка-подружка
Якщо вашому синові або доньці хочеться піти погуляти по сніжку, а поруч немає нікого, хто склав би малюкові компанію, запропонуйте йому пограти з рукавичкою-подружкою. Візьміть рукавицю, у якої втрачена пара, – і зробіть їй обличчя: з гудзичків – очі, а з червоної нитки – рот (або намалюйте обличчя). Тепер ваш малюк із задоволенням візьме на вулицю рукавицю-подружку і повчить її, як грати в снігу.
Сніжне мистецтво
Іноді зимові дні просто прекрасні, але часом вони бувають холодними і похмурими, тоді зовсім не хочеться довго гуляти на вулиці. Замість цього нехай ваша дитина сама створить більш теплий і сухий сніжний краєвид будинку. Тут є дві можливості.
Можна намалювати зимовий пейзаж. Розламайте щільну коричневу коробку від взуття, її дно цілком підійде для малювання. Потім нехай маля прикрасить темний фон намальованої сценки маленькими шматочками вати, їх спочатку треба вмочити в борошно, а потім нанести на малюнок. Ще краще буде приклеїти шматочки вати до малюнка.
Але можна зайнятися і об´ємною творчістю. Покрийте стіл газетою або якоюсь матерією, щоб захистити його поверхню від “снігу”, і дістаньте блискучий металевий піднос. Нехай дитина зробить на ньому гори з глини, з тіста для ігор або пластиліну. Запропонуйте їй спорудити гори різної форми – високі, вузькі й невисокі, присадкуваті. Коли гірський ланцюг буде готовий, дайте дитині клей, щоб вона оббризкала ним вершини, а потім посипала їх сіллю. Одну гірку можна посипати не сіллю, а цукром, а ще яку-небудь борошном. Наприкінці творчого процесу можете обговорити, які гірки біліші і виглядають більш “сніговими”.
Снігові фарби
Для різноманітності ваш сніг можна зробити кольоровим. Для цього візьміть півсклянки води і додайте туди харчового барвника. Дайте дитині кілька таких стаканчиків з різними фарбами. Розбризкуючи фарби на сніг або наповнюючи ними стаканчики, малюк отримає підфарбований сніг, з якого можна робити кульки, різні фігурки або сніговичків.
Це дуже зручний момент познайомити дитину з особливостями колірної гами. Дайте малюку стаканчики з червоною і жовтою фарбами, і нехай він виллє половину кожної фарби в стаканчик зі снігом. Отриманий розчин перемішайте ложкою, і ви побачите, в якому захопленні буде дитина, коли вона зрозуміє, що, з´єднавши червону і жовту фарби, можна отримати помаранчевий колір.
Стрільба в ціль
Коли на вулиці дуже брудно, щоб проводити там багато часу, а вашій дитині нетерпиться порухатися, стрільба в ціль саме те заняття, яке їй потрібно, а крім того, воно сприяє розвитку окоміру і координації.
Наберіть снігу і зліпіть з нього сніжки, потім заморозьте їх у холодильнику (якщо сніг підтанув, краще зробити снігові кубики). Приготуйте достатню кількість сніжок або кубиків. Коли вони стануть твердими (але не надто – якщо вони занадто тверді, перекладіть їх з морозильника на полицю холодильника, щоб снігові «снаряди» не перетворилися на справжню зброю), покладіть сніжки в пластмасовий тазик. Нехай ваша дитина стане на закритому ганку або в іншому захищеному місці, а ви спостерігайте, чи влучно вона попадає в ціль – нею може бути дерево або коло в снігу.
Починайте з легкої мети, і якщо малюк вдало справляється з нею, зробіть її менш доступною.
Снігова фортеця
Діти будь-якого віку з радістю захоплюються будівництвом снігових фортець, але більше за все це заняття підходить хлопчикам шкільного віку. Нам не раз доводилося спостерігати, як шалено щасливі хлопці цілий день безперервно проводять за будівництвом своїх «грізних» фортець. Ваше завдання – простежити за тим, щоб споруда фортеці почалася в тихому місці, де в неї буде шанс зберегтися протягом кількох днів, а не де-небудь на дорозі або біля ганку будинку. Запропонуйте вашим сніговим архітекторам таке місце, куди менше потрапляють прямі сонячні промені, інакше цитаделі загрожуватиме небезпека дуже швидко розтанути.
При будівництві фортеці деякі діти люблять використовувати відерце, набиваючи в нього сніг; інші, щоб побудувати стінку, роблять великі снігові кулі і, спресувавши, кладуть їх одну на іншу; інші ж просто стрибають у середину кучугури, прориваючи в ній ходи, і там ховаються .
Єдина роль, яку тут можете грати ви, полягає, мабуть, в тому, щоб удосталь забезпечити дітей гарячим чаєм, підсмаженими булками, а крім того, постійно поповнювати запас сухих рукавичок.
Лабіринти і тунелі
Коли товщина сніжного покриву досягає п´ятнадцяти сантиметрів або більше того, в ньому можна проривати снігові лабіринти і тунелі. Допоможіть вашій дитині зробити план лабіринту, який вона захоче спорудити в снігу на штучному чи природному схилі. Коли лабіринт буде готовий, полийте його водою і зробіть так, щоб поверхня всередині нього була дуже гладкою. Тепер по доріжках споруди можна катати іграшки чи м´ячики. Коли збирається кілька дітей, вони можуть побудувати паралельні лабіринти і катати по їхніх доріжках все, що завгодно.
Для більшої забави можна просто так рити в снігу тунелі-лабіринти, а для малюків – тунелі, в яких легко сховати якісь іграшки чи грати в хованки.
Іглу (хижина зі снігу)
Коли сніг досить липкий, саме час подумати про будівництво іглу. Ескімоси будують свої іглу зі сніжних блоків за кілька днів, але маленький пустун може просто зануритися в замет і вирити в ньому собі будиночок, як у ескімосів. Дитина, що має художню уяву, може паличкою намалювати що-небудь на своєму іглу – якийсь абстрактний малюнок, знак або самостійно придуманий сімейний герб. Цікаво буде побудувати невеликі за розміром іглу і для пластмасової ляльки.
Робота з лопатою
Добре, якщо у вашому господарстві (скажімо, в гаражі) зберігається невелика лопатка, тоді ви зможете залучити дитину до того, щоб вона допомогла вам розчистити під´їзд до будинку і доріжки. Якщо малюк стане отримувати від цього задоволення, то в подальшому вам буде легше підняти планку: коли він подорослішає, – зробити з нього цілком серйозного працівника. Удвох ви зможете перевірити, на яку глибину зумієте прокопати сніг за п´ять хвилин або скільки часу буде потрібно, щоб вам зустрітися, починаючи роботу з різних кінців.
День сніжинки
Огорніть свій будинок чарівництвом сніжинок, прикрасивши вікна розфарбованими паперовими лялечками або зірочками. Розкажіть дитині про властивості снігу – про те, що немає двох абсолютно однакових сніжинок. Всі вони так само не схожі одна на одну, як діти. Якщо ваші спадкоємці старші, вам, можливо, захочеться дістати енциклопедію і пошукати в ній гарні картинки із зображенням сніжинок. Якщо у вас вдома є збільшувальне скло, зберіть сніжинки і дайте дитині уважно розглянути їх.
Потім нехай малюк розфарбує паперові сніжинки і повісить їх на віконці. Це можна зробити і в таких кліматичних умовах, де ніколи не буває снігу. І якщо ви побачите де-небудь зображення сильної сніжної бурі, вам, можливо, захочеться трошечки її у вашому будинку.
Ковзани з килимка
Коли на вулиці мороз, що може бути кращим за катання на ковзанах, але не гірше можна покататися на ковзанах і вдома. Для цього треба вирізати з килимка шматочки приблизно в п´ятнадцять квадратних сантиметрів і покласти їх лицьовою стороною на лінолеум або гладку дерев´яну підлогу, проте можна обійтися і двома шматками м´якої тканини. Увімкніть музику – будь-який повільний танець чи вальс – і надихніть дитину стати чемпіоном «домашнього фігурного катання». Покажіть їй, як потрібно рухати руками в такт музиці і ковзати по кімнаті. Нехай малюк спробує покататися назад і зробити фігурні вісімки, правда, при цьому вам треба простежити, щоб з ним все було в порядку. Це заняття рекомендується для розвитку мускулатури ніг.
Наука холодного дня
Використовуйте холодний день, щоб допомогти дитині стати «ученим-експериментатором», що вивчають ефекти дії сонячних променів. Дайте малюкові два стаканчика – краще пластмасові, але зійдуть і паперові. У кожний з них налийте підфарбовану в різні кольори воду – приблизно півсклянки. Потім порадьте дитині поставити у дворі один стаканчик на сонячній стороні, а інший – у тінь, і щоб малюк частіше перевіряв, в якому стаканчику вода почне замерзати швидше. Скільки часу буде потрібно кожному стаканчику, щоб вода в ньому замерзла? Чи замерзає вся вода одночасно або є деяка різниця між верхньою частиною стаканчика і дном?
У більш теплу погоду ваш маленький експериментатор може зробити зворотний досвід. Накрийте стаканчики з підфарбованою водою пластмасовими кришками і поставте їх в морозильник. Коли вода замерзне, винесіть стаканчики на вулицю – один на сонці, а інший в тінь. Постежте, як швидко почне танути в них вода.
Стрибки на сніговій горі
Коли на вулиці дуже холодно, щоб дитина могла там пострибати, а стрибати вашому непосиді просто необхідно, зробіть «сніжні гори» в будинку.
Покладіть подушки на підлогу там, де просторніше, щоб дитина не поранила себе чи не поламала щось навколо. Накрийте їх білим простирадлом і оголосіть їх особистими засніженими горами вашого малюка. Яким-небудь казковим заклинанням перетворіть дитину в сніжного барса, і нехай вона поскаче з однієї гори на іншу.
Постежте, скільки часу буде потрібно «барсу», щоб зруйнувати гори. Потім нехай він знову побудує їх.
Як самому зробити оригінальну листівку
Не викидайте різдвяні листівки, а збережіть їх до наступного великого снігопаду, коли малюку краще не вилазити з дому, і використовуйте ці листівки, щоб зайняти дитину.
Малюк може вирізати картинки, що сподобалися, і наклеїти їх на листок кольорового паперу, щоб потім відправити ці оригінальні листівки родичам.
Не менш захоплюючою буде і спроба змалювати картинки з листівок, крім того, ви або сам малюк можете вирізати з кольорових листівок шматочки різних форм, щоб потім постаратися зібрати їх в первинний малюнок.
Це знадобиться для подарунка
Деякі листівки можна чудово використовувати вдруге, перетворивши їх на картки, які ми вкладаємо в подарунки. Відріжте непотрібну частину, а в куточку, картинки, що залишилася, проробіть маленький отвір для стрічки, якою зазвичай прив´язується вітальна картка до подарунка. Ви можете обрізати листівку, а дитина зав´язувати стрічку.
Підстрибування на поролоні
Коли ви купуєте що-небудь в упаковці з поролону, не викидайте його, або ж купіть один або два великих товстих шматки поролону.
Як-небудь під настрій дістаньте цей поролон і дайте малюкові пострибати на ньому, краще без взуття, в одних шкарпетках, при цьому зверніть увагу, скільки стрибків дитина зможе сама порахувати. Особливе задоволення малюки отримують, коли стрибають вдвох або коли збирається ціла компанія стрибунів.
Літні сніжки
Серед наших знайомих є двоє дітей з дуже багатою уявою. Взимку ці діти зазвичай роблять сніжки і зберігають їх до літа. Вони формують зовсім круглі щільні сніжки різного розміру, упаковують їх у поліетиленові мішечки і кладуть на дно морозильної камери. А в один із спекотних літніх днів, коли хтось із дітлахів згадає про ці сніжки і принесе їх, вони затівають гру зі сніжками, що так приємно тануть.

 Джерело: http://pedpresa.ua


КОМУНІКАТИВНІ  ІГРИ

Гра «Компліменти»
Сидячи в колі, усі беруться за руки. Дивлячись в очі сусіду, треба сказати йому кілька добрих слів, за щось похва­лити. Приймаючий киває головою і го­ворить: «Спасибі, мені дуже приємно!» Потім він дарує комплімент своєму сусіду. Вправа проводиться по колу.
Попередження:
1.    Деякі діти не можуть сказати комплімент, їм необхідно допомогти. Можна замість похвали просто сказати «смачне», «солодке», «квіткове», «мо­лочне» слово.
2.  Якщо дитина затрудняється зроби­ти комплімент, не чекайте, коли засумує його сусід, скажіть комплімент самі.

Вправа «Мені подобається в тобі…»
Гра починається зі слів: «Мені подо­бається в тобі…». Дитина говорить цю фразу всім учасникам гри, дітям і дорос­лим. Інші учасники також говорять комплімент всім іншим, намагаючись, щоб ці компліменти були різними. Після вправи бажано обговорити, що почували учас­ники, що несподіваного вони про себе довідалися, чи сподобалося їм говорити компліменти. Вправа допомагає дитині по­бачити свої позитивні сторони, відчути, що приймається і цінується іншими дітьми.

Гра «Опиши друга»
Розвиток уваги й уміння описувати те, що бачив, продовження знайомства.
Вправа виконується в парах (одно­часно всіма учасниками).
Діти стоять спиною один до одного і по черзі описують зачіску, одяг і особу свого партнера. Потім опис порівнюється з оригіналом і робиться висновок про те, наскільки дитина була точна.

Гра «Знайди пару»
Розвиток сензитивності і співвіднесен­ня тактильних образів.
Ведучий сидить на стільці в дальньо­му кутку кімнати у розслабленому стані із закритими очима. Одна людина з групи підходить до ве­дучого і протягує йому в руки свою од­ну руку. Дитина, що водить, уважно досліджує її з закритими очима. Як тільки ведучий вважає, що він досить добре запам’ятав руку, він говорить: «Все». Тоді всі учасники групи одночасно про­тягують йому свої руки і ведучий нама­гається знайти серед цієї безлічі рук саме ту руку, що йому хтось подавав спочатку.
Звичайно, виконуючи це завдання, діти, торкають почергово рук това­ришів, говорять «не та», відсувають ру­ку, яка не відповідає сформованому тактильному образу.

Гра «Що змінилося»
Розвиток уваги і спостережливості, не­обхідних для ефективного спілкування.
Кожна дитина по черзі стає ведучим. Ведучий виходить з кімнати. За цей час у групі  робиться  кілька змін  в одязі, зачісці дітей, можна пересісти на інше місце (але не більше двох-трьох змін; усі зміни повинні бути видимими).
Завдання ведучого правильно поміти­ти зміни, які сталися.

Гра «Прояви увагу до іншого»
Діти стають у коло і по черзі говорять що-небудь позитивне одному з учасників гри. Знаками поваги можуть відзначатися особистісні якості, зовнішність, уміння, ма­нера поводження і т.п. У відповідь дитина говорить: «Спасибі, я теж думаю, що я…»
(повторює сказане йому, а потім він підкріплює сказане ще однією похвалою у свою адресу: «А ще я думаю, що я…»).
Гра учить дітей виражати своє пози­тивне ставлення до інших людей, учить робити і приймати знаки поваги.

Ігри на вербальну та безпредметну взаємодію
Гра «Життя у лісі»
Психолог (сідає на килим, розса­джуючи навколо себе дітей). Уявіть собі, що ви опинилися у лісі і говорите різними мовами. Але вам треба якось спілкуватися між собою. Як це зроби­ти? Як запитати про що-небудь, як ви­явити своє доброзичливе ставлення, не кажучи ні слова? Щоб запитати, як справи, ляскаємо своєю долонею по долоні     товариша      (показ). Щоб  відповісти, що все добре, нахиляємо голову до його плеча; хочемо виявити дружбу і любов — ласкаво гладимо по голові (показ). Готові? Тоді почали. Зараз ранній ранок, виг­лянуло сонечко, ви тільки що прокину­лися…
Подальший хід гри психолог розвертає довільно, стежачи за тим, щоб діти не розмовляли між собою.

Гра «Мурахи»
Психолог(розсадивши дітей нав­коло себе). Чи доводилось кому-небудь із вас бачити в лісі мурашник, усередині якого день і ніч вирує життя? Ніхто з му­рах не сидить без справи, кожний зайня­тий: хтось тягає голки для зміцнення жит­ла, хтось готує обід, хтось виховує дітей. І так усю весну і все літо. А пізньої осені, коли стає холодно, мурашки збираються разом, щоб заснути у своєму теплому бу­диночку. Вони сплять так міцно, що їм не страшні ні сніг, ні заметіль, ні морози. Мурашник прокидається з настанням вес­ни, коли перші теплі сонячні промені починають пробиватися крізь товстий шар голок. Але перш ніж почати звичне тру­дове життя, мурашки влаштовують вели­чезний банкет. У мене така пропозиція: зіграємо роль мурашок у радісний день свята. Покажемо, як вони вітають один одного, радіючи приходу весни, як роз­повідають про те, що їм снилося всю зи­му. Тільки не забуваймо, що розмовляти мурахи не вміють. Тому будемо спілкува­тися жестами.
Психолог і діти розігрують пан­томімою і діями прослухану розповідь, закінчуючи її хороводом і танцями.

Гра «Добрі ельфа»
Психолог (сідає на килим, розса­джуючи дітей навколо себе). Колись давним-давно люди, борючись за вижи­вання, змушені були працювати і вдень, і вночі. Звичайно, вони дуже утомлюва­лися. Пожаліли їх добрі ельфи. З нас­танням ночі вони стали прилітати до лю­дей і, ніжно погладжуючи їх, ласкаво заколисувати добрими словами. І люди засипали. А ранком, повні сил, з подвоєною енергією бралися за роботу.
Зараз ми з вами розіграємо ролі древніх людей і добрих ельфів. Ті, хто си­дить по праву руку від мене, виконають ролі цих трудівників, а ті, хто по ліву, — ельфів. Потім ми поміняємося ролями. Отже, настала ніч. Знемагаючи від утоми, люди продовжують працювати, а добрі ельфи прилітають і заколисують їх…
Розігрується безсловесна взаємодія.

Гра «Театр тіней»
Психолог. Чи звертали ви увагу на те, як у яскравий сонячний день за ва­ми невідступно слідує власна тінь, у точ­ності повторюючи, копіюючи усі ваші рухи? Гуляєте ви, чи бігаєте, чи стри­баєте — вона увесь час з вами. А якщо ви з кимсь йдете або граєте, то ваша тінь, наче подружившись з тінню вашо­го супутника, знов-таки в точності усе повторює, але не розмовляючи, не про­мовляючи жодного звуку. Вона усе ро­бить безшумно. Уявімо собі, що ми — наші тіні. Погуляємо по кімнаті, подиви­мося один на одного, спробуємо один з одним поспілкуватися, а потім разом що-небудь побудуємо з уявних кубиків. Але як? Будемо рухатися тихо, не вида­ючи жодного звуку. Отже, почали!
Разом з дорослим діти мовчки пере­суваються по кімнаті, дивляться один на одного, вітаються за руку. Потім за прикладом вихователя будують з уявних кубиків вежу. Успіх гри залежить від фантазії психолога.
Гра «Ожилі іграшки»
Психолог (сідає на килим, розса­джуючи дітей навколо себе). Вам, на­певно, розповідали або читали казки про те, як оживають уночі іграшки. Зак­рийте, будь ласка, очі і уявіть свою улюблену іграшку, уявіть, що вона, про­кинувшись, робить уночі. Уявили? Тоді пропоную вам виконати роль улюбленої іграшки і    познайомитися з іншими іграшками. Тільки знов-таки всі наші дії виконуємо мовчки, щоб не розбудити старших. А після гри спробуємо відга­дати, хто яку іграшку зображував. На завершення гри діти на прохання психолога розповідають, хто кого зобра­жував. Якщо хто-небудь затрудняється, дорослий пропонує ще раз показати свою іграшку.

Гра «Загальне коло»
Психолог (зібравши дітей нав­коло себе). Щоб я могла вас бачити і щоб ви могли бачити мене й один одного, сядьте, будь ласка, на килим, утворивши коло. А тепер привітаємося очима. Я перша привітаюся з кож­ним з вас, дивлячись йому в очі. Злегка кивнувши головою, доторкну­ся до плеча свого сусіда. Точно так само    кожний з вас поглядом і посмішкою буде вітати своїх товаришів.
Бажано, щоб діти уникали словесних вітань. Основна ігрова задача — зосередити увагу на партнері. Однак, якщо хтось захоче щось сказати іншому, психолог не перешкоджає.

Гра «Переходи»
Гравці розсаджуються на стільцях, ут­воривши півколо.
Хід гри. Психолог, звертаючись до учасників гри, пропонує спочатку уважно подивитися один на одного, особливу увагу звернувши на колір волосся парт­нерів. Потім — помінятися місцями так, щоб  крайнім   праворуч  виявився  партнер, у якого найсвітліше волосся, поруч з ним — у кого темніше і т.д. Крайнім ліворуч гравці повинні посадити того, у кого найтемніше волосся. Основна умо­ва гри — ніяких гучних обговорень. По ходу гри психолог допомагає дітям — підходить до усіх, пояснює, розсаджує, погладжує по голові.

Гра «Знайди пари»
Гра нагадує попередню. Тільки цього ра­зу діти підшуковують собі пари за кольо­ром очей. Якщо завдання викликає в ко­гось затруднення, він може звернутися за допомогою до товаришів або психолога, може підійти з партнером до дзеркала і порівняти колір очей. Зрозуміло, повного збігу тут бути не може. Задача, поставле­на психологом  перед дітьми, полягає в то­му, щоб підкреслити зовнішню подібність. Подальший хід гри: за пропозицією дорослого діти вирішують, що вони бу­дуть робити вдвох — грати, малювати або займатися конструюванням.

Гра «Де ми були, ми не скажемо, а що робили – покажемо»
Правила гри. Діти утворюють неве­ликі групи (четверо-п’ятеро дітей). Домовившись за допомогою психолога, яку дію вони будуть представляти (уми­вання, малювання, збір ягід), діти са­мостійно продумують і представляють сюжет.
Хід гри. Кожна група, перш ніж розіграти мовчазне дійство, випереджає його фразою: «Де ми були, ми не скаже­мо, а що робили — покажемо». Глядачі повинні відгадати, що вони роблять і де знаходяться. Якщо завдання вирішене, на сцену виходить наступна група.
Більш складний варіант: дійство розігрується індивідуально.
Хід гри. Всі учасники, крім двох пер­ших, закривають очі. Один з них що-небудь зображує (поливає квіти, рубає дрова, грає в м’ячик). Другий повторює сюжет третьому, що на цей момент відкриває очі, третій — четвертому, і т.д. Задуману початкову дію відгадує (нази­ває) той, хто сидить у ряду останнім.

Гра «Дзеркало»
Психолог (зібравши дітей навколо себе). Напевно, у кожному будинку — у вітальні, у ванній кімнаті або в спальні — є дзеркало. Припустимо, що дзеркала під рукою не виявилося. Як же тоді довіда­тися,  як  виглядаєш?  Як  сидить  на тобі новий костюм або плаття? От і розігра­ємо цю ситуацію. Станемо парами один проти одного. Один буде виконувати роль дзеркала, тобто повторювати всі дії партнера, причому повторювати точ­но. Адже  неточних  дзеркал   не  буває.
Інший — уявляти, як він одягається ранком, умивається, робить зарядку, збирається в дитячий садок. Потім гравці міняються ро­лями. Готові? Тоді спробуємо!
Психолог, утворивши пару з ким-небудь із дітей, виконує якийсь час роль дзеркала. Потім діти грають са­мостійно, але психолог продовжує стежи­ти за ходом гри, допомагаючи тим, у кого виникають труднощі. Після того як діти зрозуміють основне ігрове завдання, кожна пара одержує можливість виступити перед іншими. Їхнє завдання, насамперед виконавця ролі дзеркала, — показати точні, скоординовані рухи. Як­що «дзеркало» значно спотворює рух або запізнюється, це означає, що воно зіпсоване (або криве). Цій парі психолог  пропонує «полагодити» зіпсоване дзер­кало, тобто потренуватися. Показавши два-три рухи, діти сідають на стільці, їхнє місце займають дві інші дитини.

Гра «Луна»
Перед грою психолог з’ясовує, чи знають діти, що означає слово «луна». Почувши різні пояснення, може підсуму­вати: «Луна в грецькій міфології — німфа. За однією з легенд за балакучість вона була покарана і втратила здатність гово­рити і могла лише повторювати закінчен­ня чужих слів. За іншим міфом, через безмовну любов до Нарциса так засохла, що стала невидимкою і зберегла лише го­лос. Але це казкове тлумачення. А в дійсності луна, від імені німфи Луна, — це звукова хвиля, відбита від якої-небудь пе­решкоди і прийнята спостерігачем. Звуко­ва луна сприймається вухом роздільно від первинного сигналу лише в тому випадку, якщо воно запізнюється не менш ніж на 0,05-0,06 секунди».
Хід   гри.   Гравці   розбиваються  на  дві  групи: одна зображує мандрівників у го­рах, інша — луну. Перша група, ланцюж­ком «подорожуючи» по кімнаті, по черзі, дотримуючись паузи, вимовляє різні зву­ки, звукосполучення («Ау-у-у-у» або «Тр-р-р-р»). Завдання дорослого — регу­лювати черговість вимовлених звуків, тоб­то показувати, хто і коли повинний вимов­ляти свій звук (роль ведучого згодом до­ручається кому-небудь з дітей).
Друга група, сховавшись по куткам кімнати, намагається якомога точніше відтворити почуте. Неважливо, якщо звуки відтворюються не синхронно. Го­ловне — не спотворювати й у точності відтворювати звукосполучення. Гру можна проводити парами, за тим самим сценарієм, що і «Дзеркало»: пов­торюються не тільки рухи, але і звуки.

Гра «Воїни»
Хід гри. Гравці сідають, утворивши коло. Дорослий пропонує уявити, що вони купа­ються в морі, занурюючись у ласкаві хвилі, і зобразити ці хвилі — ніжні і веселі. Трену­вання закінчується «купанням у морі»: один із гравців стає у центр кола, до нього по одному підбігають хвилі і ласкаво поглад­жують плавця. Коли усі хвилі погладять йо­го, він перетворюється в хвилю, а його місце займає наступний гравець.

Гра «Тінь»
Хід гри. Учасники гри складають па­ри. Один виконує роль тіні, у точності копіюючи   те,   що   зображує   партнер(збирає ягоди, гриби, ловить ме­теликів). По ходу діти міняються ролями.

Гра «Передай рух»
Хід гри. Учасники гри, утворивши коло, закривають очі. Дорослий, веду­чий, «будить» свого сусіда і показує йому яку-небудь дію (зачісується, миє руки, ловить метелика). Ці рухи гравець показує наступному, і так — по колу, до останнього. Нову дію загадує вже хтось з дітей. Гра продовжується доти, поки у гравців є бажання загаду­вати рухи.

Гра «Бабуся Меланка»
Правила гри. Один із гравців, що во­дить, придумує який-небудь оригіналь­ний рух, інші його повторюють. Завдан­ня решти — не тільки узгоджено викону­вати кожен його рух, але і створювати веселий настрій.
Хід гри. Діти разом з дорослим утво­рять коло, у середині якого один із гравців зображує бабусю Меланку. (На бабусі хусточка і фартух). Заспівується смішна пісенька, яка ожив­ляється виразними діями.
У Меланки, у бабусі
Жили в маленькій хатинці
Сім синів (діти рухаються по колу, тримаю­чись за руки),
Усі без брів.
Ось з такими вухами,
Ось з такими носами,
Ось з такими вусами,
З такою головою,
З такою бородою (зупиняються і жестами і мімікою зображують те, про що говориться в тексті: закривають руками брови, роблять «круглі очі», великі ніс і вуха, показують довгі вуса, величезну голо­ву, довгу бороду).
Нічого не їли,
Цілий день сиділи
(сідають навприсядки),
На неї дивилися,
Робили от так… (повторюють за ведучим будь-який смішний рух).

Гра «Передай настрій»
Хід гри. Приблизно такий же, як і попередньої, тільки придумується і пе­редається не рух, а настрій (смутний, веселий, тужливий). Першим мімікою, жестами настрій показує ви­хователь. Діти, передавши його настрій по колу, обговорюють, що він загадав.
Потім ведучим стає хто хоче за бажанням. У разі необхідності дорослий до­помагає ведучому. Дії дітей не оціню­ються і не обговорюються. Важливо одне: усі гравці повинні уважно спос­терігати за партнерами і відтворювати їхній настрій.

Гра «Розмова крізь скло»
Правила гри. Діти, за допомогою вихователя склавши пари, повинні уяви­ти, що один з них знаходиться в мага­зині, а інший чекає на нього на вулиці. Але вони не встигли вирішити, що потрібно   купити,   а вихід   —   далеко. Проблема вирішується спробою домо­витися через товсте скло вітрини.  Кричати даремно: партнер усе рівно не почує. Як зуміли «домовитися», гравці обговорюють по закінченні гри. Для   полегшення   рішення   завдання психолог з ким-небудь із дітей наочно проводить і обговорює сценку. Потім діти грають самостійно. Психолог стежить за ходом гри, допомагає тим дітям, у яких щось не виходить. За ба­жанням діти міняються ролями.
Гра «Вибери партнера»
Хід гри. Сидячи по колу, гравці мовч­ки — очима — вибирають собі партнера, але так, щоб ніхто цього не помітив.
На рахунок «три» (його веде до­рослий) партнери підбігають один до одного і беруться за руки. Якщо з першого разу гра не складається, діти повертаються на вихідну позицію. Психолог стежить за тим, щоб пари мінялися.

Гра «Знайди свого брата або сестру»
Гравці зображують новонароджених сліпих дитинчат.
Хід гри. Психолог косинкою зав’язує кожному очі і пошепки говорить, роль яко­го дитинчати він буде виконувати і які звуки видавати. Але в кожного дитинчати є брат або сестра, і «говорять» вони, звичайно, на одній мові: кошенята — нявкають, цуценята — скиглять, телята — мукають. Гравці знаходять один одного за цими звуками.
Ролі розподіляються таким чином, щоб у групі було по два різних дитинча­ти. Як тільки пари складаються, вихова­тель розв’язує гравцям очі і пропонує познайомитися — кожному на своїй «мові» — з іншими дитинчатами.

Гра «Радіо»
Хід гри. Гравці сідають, утворивши коло. Психолог, сидячи до них спи­ною, повідомляє, що загубилась дівчин­ка. (Докладно описує чийсь портрет: колір волосся, очей, зріст, характерні деталі одягу). Її просять підійти до диктора. Завдання гравців визначити, про кого йде мова, і назвати ім’я розшу­куваного. Роль диктора може виконати кожен охочий.

Гра «Магазин дзеркал»
Правила гри. Зібравши дітей навко­ло себе, Психолог пропонує їм уявити, що ті, хто сидить від нього по праву ру­ку, — дзеркала, а ті, хто по ліву, — звірята. Потім діти міняються ролями.
Хід гри. Звірята ходять повз дзеркала, які утворюють коло, або шикуються в ряд. Вони стрибають, кривляються, ви­бираючи для себе дзеркало. Дзеркала точно повторюють їхні рухи, вирази об­лич. Якщо виникають затруднення, психолог не тільки роз’яснює, але і допомагає.

Гра «Уперте дзеркало»
Правила гри. Зібравши дітей, психолог пропонує їм уявити себе раннім ранком у ванній кімнаті, де ви­сить криве дзеркало — воно повторює всі рухи навпаки. Якщо гравець піднімає руку, дзеркало опускає її; якщо гравець повертає голову ліворуч, дзеркало робить те ж саме праворуч.
Хід гри. Розбившись на пари, діти бе­руть собі відповідні ролі для того, щоб через якийсь час помінятися. Дорослий не тільки допомагає дітям, але і сам включається у гру, узявши на себе спо­чатку роль кривого дзеркала.

                        Джерело: https://kinderpsiholog.wordpress.com

Немає коментарів:

Дописати коментар